Повернутися до звичайного режиму

/Files/images/843527.jpg

І етап Опрацювати матеріал «Історія шлюбу в Україні», провести опитування:

· У якому віці одружився (вийшла заміж)?
· Чи були заручини?
· Чому виходять заміж, одружуються?
Історія шлюбу в Україні

На сучасні традиції та звичаї укладення шлюбу значно вплинув їх історичний розвиток.

За часів Київської Русі сімейні відносини мали патріархальний характер. Шлюбно-сімейне право дохристиянської доби допускало багатоженство, купівлю, викрадення і приведення нареченої. Відомо, що до хрещення князь Володимир Великий мав 5 дружин і близько 800 наложниць. Слід зазначити, що українці аж до початку ХХ ст. одружувалися у ранньому віці: звичайний вік нареченого становив 18–19 років, а нареченої — 16–17 років. За часів Київської Русі шлюбний вік визначався згідно з візантійським законодавством і становив для юнаків 14–15 років, а для дівчат — 12–13 років.

Ще однією важливою традицією для укладення майбутнього шлюбу було отримання батьківського благословення. Так, наприклад, П.Чубинський наводить наступний звичай: батьки, коли бачили, що сину вже час одружуватися, сповіщали його про це і пропонували йому наречену. Якщо, це не та дівчина, яку він обрав собі сам, то він просив батьків не губити його і дозволити одружитися на дівчині, обраній ним. У більшості випадків батьки погоджувалися виконати бажання сина. Отже, попри свободу вибору наречених, прийнято було одружуватися тільки з дозволу батьків. Закохані приходили до батьків за благословенням. Якщо ж молоді одружувалися таємно або всупереч волі батьків, то вони зазвичай каралися позбавленням приданого, спадщини тощо.

Без батьківської згоди шлюб не міг стати дійсним, а якщо й бували такі шлюби, то це вважалося аномалією. Тому, хоча молоді дуже часто самі обирали собі наречених, остаточне рішення завжди було за батьками. Саме домовленість між батьками молодих про намір одружити дітей була тією базою, на основі якої складалися всі подальші договірно-зобов'язальні відносини.

Заручини — це дуже важливий в юридичному значенні акт. Інколи заручини могли відбутися ще у дитячому віці майбутнього подружжя. Якщо в сім'ї було кілька дівчат, то обов'язково слід було видати заміж старшу, а потім наступну за віком. Під час заручин домовлялися про розподіл витрат на підготовку весілля, весільні подарунки, придане нареченої та частку сина у разі відділення молодої сім'ї від батька тощо. У деяких місцевостях України після заручин молоді вже не мали права відмовитися від весілля, що свідчить про важливість цього обряду зі звичаєво-правового погляду. І якщо угода про майбутній шлюб на цьому етапі з якихось причин розривалася, то це вже тягнуло за собою певні санкції для сторони, яка відмовилася. Зокрема на неї покладався обов'язок відшкодувати витрати на пригощання під час сватання і заручин, подарунки та приготування до весілля. Крім того, у ХІХ столітті вже існувала практика відшкодування і моральних збитків, так звана «плата за безчестя», або «штраф за сором». У Полтавській губернії, на Поліссі існувала практика, що у випадку, якщо від шлюбу відмовляються не пізніше, ніж через день після сватання, то позов за збитки і безчестя волосним судом не приймалися. Тому весілля намагалися зіграти якнайскоріше після заручин.

ІІ етап Виконати завдання модуля

Інтерактивний модуль LearningApps.orghttps://learningapps.org/watch?v=p388viw1517

ІІІ етап Написати твір «Чи є нині такі дівчата, як Наталка; парубки, як Петро?»

Корисні посилання:

1. Аналіз «Наталка Полтавка» — визначення теми, ідеї, жанру, головних героїв, розкриття сюжету

http://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kotlyarevskij-ivan/3331-detalnij-analiz-natalka-poltavka-i-kotlyarevskij

2. Усе для ЗНО з української літератури. ЗНО - це лише іспит, а не проблема

wym-1512674021210

3. «Наталка Полтавка» цитатна характеристика героїв п’єси Котляревського

wym-1512674214571

Кiлькiсть переглядiв: 622

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.