До Дня пам’яті жертв Голодомору

На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних.

Досі не віриться, що в Україні — житниці всієї тодішньої радянської імперії раптово зник хліб і люди залишилися без зернини. Зерно, зернина, зернятко… Щоразу воно схиляє до роздумів. Хліб - це життя. Ще в глибинах віків так уже склалося на Україні, що хліб у хаті — це достаток, добробут це і відрада і впевненість у завтрашньому дні.

Споконвіку кожна українська сім’я старанно працювала на власній землі, навіть тоді, коли її було небагато. Земля була основою життя селянської сім’ї. Виховуючи дітей, батьки прищеплювали любов до найсвятішого — до землі.

Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні — поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр.

До цієї дати протягом тижня у Водянській ЗОШ І – ІІІ ступенів №11 Добропільської міської ради відбувалися виховні заходи.

Вічна пам'ять – святий урок для нащадків невинно убієнних. А забуття – заповіт для катівських нащадків.


Галерея "До Дня пам’яті жертв Голодомору 2022"

Кiлькiсть переглядiв: 63

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.